| dbo:abstract
|
- Els afrikàners o bòers són un grup ètnic que viu principalment a Sud-àfrica i que parla afrikaans. Són descendents dels antics colons neerlandesos, hugonots, frisons i flamencs que s'establiren com a colons de la Companyia Neerlandesa de les Índies Orientals (Vereenigde Oostindische Compagnie o VOC) des del 1652. Són un grup ètnic d'origen neerlandès l'àrea del qual d'assentament s'estén fonamentalment por territoris de Sud-àfrica i de Namíbia. Històricament, la identitat d'aquest poble ha pivotat sobre tres elements fonamentals: la llengua afrikaans, derivada del neerlandès, la religió calvinista i l'agricultura. La comunitat afrikàner va tenir el seu origen en la colonització neerlandesa de l'àrea del Cap de Bona Esperança, que va començar a mitjan segle xvii i va comportar una lenta, però constant immigració al sud d'Àfrica de colons europeus procedents fonamentalment dels Països Baixos, però també de França i del nord d'Alemanya. Des de Ciutat del Cap i les seves comarques circumdants, els afrikàners van començar a emigrar progressivament cap a l'est i el nord, penetrant a les extenses prades i sabanes de l'interior d'Àfrica. Després de vèncer la resistència dels bantus i de les tropes imperials britàniques, els bòers van aconseguir establir diverses repúbliques independents que, no obstant això, van ser aixafades pel Regne Unit durant la segona de les Guerres dels Boers. No obstant això, els afrikàners aviat van aconseguir sobreposar-se a la derrota i van prendre el control de la nova Unió Sud-africana, domini britànic fundat el 1910 com a federació de les colònies del Sud d'Àfrica. D'aquesta manera, en poques dècades es van tallar els últims vincles jurídics i identitaris que unien a Sud-àfrica amb la Gran Bretanya i després de les eleccions de 1948, el Partit Nacional, bastió de les més pures essències bòers, va arribar al poder. Durant els quaranta anys següents, el domini dels afrikàners va aconseguir el seu apogeu: els seus símbols nacionals i la seva ideologia van ser els que van donar forma a la nova República de Sud-àfrica. Després de la fi de l'apartheid, els afrikàners i els blancs africans en general, que constituïen només el 14 % de la població de Sud-àfrica el 1988, han quedat reduïts a una minoria desproveïda de bona part del poder polític, doncs aquest ha passat a les mans dels líders del CNA majoritàriament negres d'ètnia xhosa, però no així l'econòmic. (ca)
- Búrové (afrikánsky a nizozemsky boer, česky sedlák) byli protoafrikánsky mluvící osadníci obývající východní hranici Kapska v jižní Africe v průběhu 18. a velké části 19. století. Od roku 1652 do roku 1795 tuto oblast kontrolovala nizozemská východoindická společnost, ale Spojené království ji v roce 1806 začlenilo do Britského impéria.Šlo o potomky především nizozemských, vlámských a fríských kalvinistů, německých luteránů a francouzských hugenotů, kteří se usídlili v Jižní Africe v 17. a 18. století. V menším množství mají kořeny i skandinávské, polské, portugalské, italské, španělské, skotské, anglické, irské a velšské. Termín Búrové se také vztahoval na ty kdo opustili Kapsko během 19. století, aby se usadili v Oranžském svobodném státě,Transvaalu (búrské republiky) a v menší míře i Natalu. Emigrovali z Kapska, aby žili mimo dosah britské koloniální správy, přičemž jejich důvody pro to byly především nový anglosaský právní systém zavedený v Kapsku a britské zrušení otroctví v roce 1833. Za druhé búrské války je Britové drželi v koncentračních táborech, aby tak búrské partyzány připravili o jejich zázemí. Potomky historických Búrů jsou Afrikánci, jejichž pojmenování vzniklo od jejich jazyka - afrikánštiny. Jde o nejpočetnější skupinu Bílých Jihoafričanů. (cs)
- البوير جماعة من المستوطنين المسيحيين الهولنديين الذين توغلوا في أفريقيا من الجنوب باتجاة الشمال. لقي البوير مقاومة عنيفة من القبائل الأفريقية {الزولو} كلما توغلوا شمالاً. اشتهر البوير ببسالتهم في القتال، حيث واجهوا مقاومة شرسة من قبائل الزولو، إلا أنهم استطاعوا التغلب عليهم رغم قلة عددهم. كذلك استطاع البوير هزيمة بما أنه كانوا يعرفون المنطقة جيدا فازوا بالحرب الأولية ضد الإنكليز. بعد ذلك أرسل الجيش الإنكليزي نصف مليون جندي إنكليزي للمساهمة في الحرب ضد البوير. ولقد امتازوا بقوتهم ولقوا مساهمة من الهنود على يد مهاتما غاندي بإسناد الجنود ومعالجتهم. (ar)
- Als Buren von afrikaans: Boere für Bauer, in ihrer eigenen Sprache Afrikaners, deutsch abweichend Afrikaaner, Afrikaander oder Afrikander, veraltet Kapholländer oder Weißafrikaner, werden etwa seit Ende des 18. Jahrhunderts die Afrikaans sprechenden europäischstämmigen Einwohner Südafrikas und Namibias bezeichnet. Das Wort „Afrikaner“ für die europäischstämmige Bevölkerung in der ehemaligen Kapkolonie wird dem späteren Premierminister James Hertzog zugeschrieben, der 1891 einen Aufsatz zu Fragen der Nationenbildung in der Kapkolonie verfasste. Nicht zu verwechseln ist diese Verwendung des Wortes Afrikaner mit der gleich lautenden Bezeichnung eines Clans des in der Kapregion ansässigen Volkes der Orlam, der nach dessen Häuptling, Jager Afrikaner, benannt wurde. (de)
- Ως Μπόερς (Boers) υποδηλώνονταν αρχικά οι Ευρωπαίοι απόγονοι των πρώτων κτηνοτρόφων που μιλούσαν τη γλώσσα Αφρικάανς στα σύνορα του ανατολικού ακρωτηρίου στη Νότια Αφρική κατά το 18ο αιώνα, ενώ αργότερα χρησιμοποιήθηκε για εκείνους που εγκατέλειψαν την Αποικία του Ακρωτηρίου (Cape Colony) κατά τη διάρκεια του 19ου αιώνα και εγκαταστάθηκαν στο , το Τράνσβααλ (και τα δύο μαζί ήταν γνωστά ως «Δημοκρατίες των Μπόερς»), καθώς σε ένα μικρό μέρος της επαρχίας . Το όνομα προέρχεται από την ολλανδική λέξη για τον αγρότη «Boer» (η σωστή προφορά της λέξης στα Ολλανδικά είναι μπουρ, ενώ στον πληθυντικό αριθμό να γίνεται «boeren» - προφέρεται μπούρεν). Οι Μπόερς εμπλέχτηκαν σε δύο πολέμους εναντίον της Βρετανικής Αυτοκρατορίας, που έμειναν γνωστοί με το όνομα «Πόλεμοι των Μπόερς» και τον δια-συνοριακό πόλεμο από τις 26 Αυγούστου 1966 έως στις 21 Μαρτίου 1990 που συνέβη στη Ναμίμπια (τότε Γερμανική Νοτιοδυτική Αφρική), τη Ζάμπια, την Αγκόλα και την Ροδεσία. Ο πόλεμος έγινε μεταξύ της Αφρικανικής Δύναμης Νότιας Άμυνας (SADF) και του Λαϊκού Απελευθερωτικού Στρατού της Ναμίμπια (PLAN), μια ένοπλη πτέρυγα της Λαϊκής Νότιας Δυτικής Αφρικής (SWAPO). Ο δια-συνοριακός πόλεμος ήταν μέρος του ψυχρού πολέμου. (el)
- Buroj estas la blankaj loĝantoj de Sud-Afriko, de nederlanda, germana, hugenota aŭ belga origino. Ili parolas la afrikansan, lingvon derivitan de la nederlanda el la 17-a kaj 18-a jarcentoj kun vortoj prunteprenitaj el la angla, malaja, germana, kaj malpli ankaŭ el Kosa, San kaj kelkaj bantuaj lingvoj. (eo)
- Boers (/bʊərz/ BOORZ; Afrikaans: Boere (Afrikaans pronunciation: [buːrə])) are the descendants of the Dutch-speaking Free Burghers of the eastern Cape frontier in Southern Africa during the 17th, 18th, and 19th centuries. From 1652 to 1795, the Dutch East India Company controlled this area, but the United Kingdom incorporated it into the British Empire in 1806. The name of the group is derived from "boer", which means "farmer" in Dutch and Afrikaans. In addition, the term Boeren also applied to those who left the Cape Colony during the 19th century to colonise in the Orange Free State, Transvaal (together known as the Boer Republics), and to a lesser extent Natal. They emigrated from the Cape to live beyond the reach of the British colonial administration, with their reasons for doing so primarily being the new Anglophone common law system being introduced into the Cape and the British abolition of slavery in 1833. The term Afrikaners or Afrikaans people is generally used in modern-day South Africa for the white Afrikaans-speaking population of South Africa (the largest group of White South Africans) encompassing the Boers and the other descendants of the Cape Dutch who did not embark on the Great Trek. (en)
- Boer (nederlanderaz "baserritar" esan nahi du, euskarazko ahoskeraz "Buur") Hego Afrikako afrikaner etniako baserritarrak dira. 1652. urtetik aurrera Herbehereetako Ekialdeko Indietako Konpainiarekin batera etorritako herbeherear, hugonote, frisiar eta flandriarren ondorengoak dira. Afrikaansez hitz egiten dute eta erlijioz, kalbinistak dira. XVIII. mendean britainiarren presioarengadik ihes egiteko asmoz Lurmutur Hiriko Kolonia laga eta Afrikan barneratu ondoren Orange Estatu Askea eta Transvaal estatuak sortu zituzten. Azkenik 1880 eta 1901 bitartean jazotako Boer Gerretan britainiarren aurka defendatzeko gerrillak antolatu zituzten, hasiera batean hainbat gudu irabazi harren azkenik britainiarren armada profesionala nagusitu zitzaien eta Britainiar Inperioaren barnean sarrarazi zituzten. 1902rako, 26.000 boer hil ziren gaitzak zirela eta, edota kontzentrazio-esparruetan atxilotuta. Guztira 200.000 lagun baino gehiago sartu zituzten kontzentrazio-esparru horietan. Gaur egun, nahiz eta batzuetan sinonimotzat hartu, boerrak afrikanerren azpimultzo gisa hartzen dira. Zentzu honetan, Hego Afrikan "afrikaner nekazari" moduan ikusiak dira, nahiz eta gainerako afrikaner taldearen partaideak izan. (eu)
- Los bóeres (del afrikáans boer, ‘campesino’, ‘granjero’) son campesinos de origen neerlandés, colonos en territorios que en la actualidad forman parte de Sudáfrica. Llegaron con los primeros viajes de la Compañía Neerlandesa de las Indias Orientales (VOC). Durante la colonización neerlandesa de Sudáfrica, otros elementos, aparte de los neerlandeses, se incluyeron con los bóeres: inmigrantes belgas, hugonotes franceses, alemanes, británicos, portugueses y españoles.[cita requerida] Los bóeres están íntimamente relacionados con los afrikáneres, quienes, a pesar de compartir todas las características mencionadas, se diferencian de ellos solo por el hecho de habitar la Colonia del Cabo.[cita requerida] Con el descubrimiento de oro y de diamantes en aquellas tierras, Gran Bretaña quiso anexarse aquellos territorios, lo que derivó en un abierto enfrentamiento durante las llamadas Guerras de los Bóeres, que ocurrieron en los periodos 1880-1881 y 1899-1902 —en este último lapso, en el sitio de Mafeking fue protagonista Robert Baden-Powell, fundador del escultismo mundial—. (es)
- Is grúpa eitneach Afracach iad na Bóraigh. Is í Afracáinis a bpríomhtheanga. (ga)
- Les Boers (de l'afrikaans « boer », [buːɾ], signifiant « paysan », pluriel « Boere ») sont les pionniers blancs d'Afrique du Sud, originaires, pour la plupart, des régions néerlandophones d'Europe, des provinces indépendantes du Nord, alors appelées Provinces-Unies (actuels Pays-Bas), mais venant aussi d'Allemagne et de France. Au XIXe siècle eut également lieu, à moindre échelle, une émigration des Pays-Bas vers la colonie de Guyane néerlandaise (actuel Suriname). Les descendants de ces colons sont encore aujourd'hui appelés Boeroe's (se prononce [bu:ru:]). Au XXe siècle, le terme de Boers, désignant souvent les habitants des zones rurales de langue afrikaans, a été supplanté par celui d'Afrikaners, englobant tous les Sud-Africains blancs, urbains ou ruraux, de langue maternelle néerlandaise ou afrikaans. (fr)
- Bangsa Boer atau Afrikaners adalah bangsa keturunan Belanda yang berdiam di Afrika Selatan. Bangsa ini mempunyai kebudayaan sendiri bernama Afrikaners yang berbeda dengan kebudayaan nenek moyang mereka dan kebudayaan asli Afrika Selatan. Bangsa ini mempunyai rasa nasionalisme yang tinggi terhadap Afrika Selatan yang dibuktikan dalam Perang Boer (1899-1902) melawan Inggris yang berusaha menguasai Afrika Selatan, tetapi mereka kalah. Wilayah yang dikuasai Bangsa Boer adalah , Natal, Republik Transvaal dan Negara Bebas Oranje. Istilah Afrikaners atau orang Afrikaans umumnya digunakan di Afrika Selatan modern untuk populasi Afrika yang berbahasa kulit putih (kelompok terbesar orang kulit putih Afrika Selatan) yang meliputi Boer dan keturunan Belanda lainnya. Saat ini bahasa Afrikaans dituturkan oleh berbagai kelompok etnis dan hanya mengacu pada bahasanya dan bukan pada budayanya. (in)
- I boeri (dall'olandese boer, AFI: [buːr], traducibile letteralmente in "contadino" o "fattore") sono una popolazione sudafricana di origine per lo più olandese, ma anche francese, tedesca e britannica, di lingua Afrikaans e, tradizionalmente, di religione protestante; essi discendono dai coloni che si stabilirono nella zona del Capo di Buona Speranza nel XVII secolo, per poi diffondersi nel resto dell'attuale nazione nel corso del XIX secolo, fino a fondare, nella seconda metà dell'Ottocento, le repubbliche autonome dello Stato Libero dell'Orange e del Transvaal (le cosiddette Repubbliche boere). (it)
- 보어인(Boer) 또는 부르인(아프리칸스어: Boer 부르, 복수는 Boere)은 아프리카너(Afrikaner)라고도 하는데, 남아프리카 지역으로 이민하여 아프리카에 정착한 네덜란드계 사람들과 그의 후손들을 말한다. 이들은 현재의 남아프리카공화국의 구성원중 가장 초기의 유럽출신 이민자들이었다. 네덜란드어 방언에서 파생된 아프리칸스어(Afrikaans)를 쓰기도 한다. 보어는 네덜란드어에서 농부를 뜻하는 말이다. (ko)
- ボーア人（ボーアじん アフリカーンス語: Boere, 英:Boers）は、17世紀から19世紀の南部アフリカにあったケープ植民地の東境でオランダ語を話していた喜望峰開拓者 (Free Burghers) の子孫であり、ブール人やブーア人とも言う。この名称は、オランダ語およびアフリカーンス語で「農民」を意味する単語"boer"に由来する。 1652年から1795年まで、オランダ東インド会社がこのケープ地域を植民支配 (Dutch Cape Colony) していたが、イギリスが1806年にその地域をイギリス帝国に併合した。そのため、これに不満を持つオランダ系入植者達が自分達の拠点を探すようになり、19世紀にケープ植民地を離れてオレンジ自由国やトランスヴァール共和国（総称して）そして少規模だがナタール共和国を居場所とした人達に「ボーア人(Boeren)」という用語が適用された。彼らはイギリス植民政権の手の届かない土地に住むためケープから移住した。 アフリカーナーやアフリカーンス人という用語は、一般的に現代の南アフリカでボーア人を含む南アフリカ共和国のアフリカーンス語話者の白人達（同国最大の白人集団）およびグレート・トレックに出掛けなかったケープ入植オランダ人 (Cape Dutch) の子孫に対して使われる。 (ja)
- Burowie (także Boerowie; w języku niderlandzkim boer, wym. [bur], oznacza chłopa, rolnika, farmera) – potomkowie głównie holenderskich, flamandzkich i fryzyjskich kalwinistów, niemieckich luteran i francuskich hugenotów, którzy osiedlali się w Afryce Południowej w XVII i XVIII wieku. W mniejszej liczbie mają korzenie skandynawskie, polskie, portugalskie, włoskie, hiszpańskie, szkockie, angielskie, irlandzkie i walijskie. Obecnie potomków historycznych Burów i ich krewnych nazywa się powszechnie Afrykanerami. Nazwa ta pochodzi z języka afrikaans, który jest pierwszym językiem tej ludności. (pl)
- Boer (uttalas som "bor", av nederländskan boer, "bonde", egentligen "som har samma boning", ) var de nederländska bönder, hantverkare och arbetare, samt fransmän som utvandrade till Sydafrika under 1600-talet. Boernas ättlingar kallas numera afrikander, språket de talar kallas afrikaans. Deras antal är omkring 3 miljoner. (sv)
- Бу́ры (африк. boere — «крестьяне») — субэтническая группа в составе африканеров в ЮАР и Намибии. Бурами называют фермеров-африканеров, белых сельских жителей, а также бедных белых (аналогичное понятие реднеки в США), большей частью потомков голландских переселенцев. Сами себя африканеры бурами никогда не называли. Название «буры» прилагалось к сельским поселенцам, обитавшим на востоке Капской колонии (ныне — Восточная Капская провинция), у самой границы владений местного народа коса; также название применяется к тем, кто после захвата Капской колонии Великобританией отправился в так называемый Великий трек во внутренние районы страны (этих последних называют также фуртреккеры), протестуя против британской политики ассимиляции. В середине XIX века бурские поселенцы основали Оранжевое Свободное государство, Трансвааль и колонию в Натале. После Второй англо-бурской войны бурские республики были присоединены к Великобритании, а в 1910 году вошли в состав Южно-Африканского Союза. Свой социальный статус они определяли как бюргерский, эта традиция сохранялась ещё со времен правления Голландской Ост-Индской компании. Поэтому название «буры» в настоящее время может иметь оскорбительный характер (в смысле «необразованные, ограниченные люди», «деревенщина»). Как и африканеры в целом, буры — потомки голландских, французских и немецких колонистов в Южной Африке. Отличаются консервативным укладом жизни. По религии — протестанты. Родной язык — африкаанс. Расселены по стране рассеянно по хуторам и фермам, нигде не образуя большинства. Оба термина (буры и африканеры) подразумевают европейское происхождение. Так как язык африкаанс является родным и для значительного количества небелых жителей, для описания всех африкаансоязычных используется название африкаансы. (ru)
- Os bôeres (português brasileiro) ou bóeres (português europeu), ou ainda bures, são os descendentes dos colonos calvinistas dos Países Baixos e também da Alemanha e da Dinamarca, bem como de huguenotes franceses, que se estabeleceram nos séculos XVII e XVIII na África do Sul cuja colonização disputaram com os britânicos. Desenvolveram uma língua própria, o africâner, derivado do neerlandês com influências limitadas de línguas indígenas nativas da África como o bantu, o xossa e o sesoto, do malaio e do alemão. Hoje vivem principalmente na África do Sul e na Namíbia, mas também no Botswana e em Essuatíni. Migrações menores de suecos, portugueses, gregos, norte-franceses, catalães, poloneses, escoceses, letões, estonianos e finlandeses também contribuíram para essa mistura étnica. Muitos dos brancos da África do Sul possuem significativa ancestralidade não europeia, por menor que esse grau possa ser em alguns indivíduos. De acordo com um estudo genealógico, por volta de 6% da ancestralidade dos descendentes dos colonos holandeses é de origem não europeia, aí incluídos aportes asiáticos e africanos. Muitas famílias tradicionais e antigas são descendentes, por exemplo, de Eva Krotoa, uma coissã que teve filhos com um colono holandês e cujos filhos se integraram à comunidade colonial estabelecida pelos Países Baixos. Entre o fim do século XIX e o início do século XX, vários grupos de bôeres fixaram-se no sul de Angola, na Humpata. Todos os integrantes dessa comunidade regressaram à atual Namíbia e à África do Sul, em momentos diversos, os últimos quando do acesso de Angola à independência. Na África do Sul, os bôeres (africânderes) foram a base social principal do regime do apartheid, que durante muitas décadas vingou na África do Sul. Ao mesmo tempo, foram o grupo chave para o desenvolvimento económico da África do Sul e a posição de vantagem deste país na economia mundial. Sua importância econômica deve-se ao fato de que tinham garantidos todos os seus direitos durante o apartheid, o que permitia que fizessem o necessário para contribuir para economia (estudar, atingir altos postos, etc.). Se todas a etnias sul-africanas tivessem gozado dos mesmos direitos naquela época, a economia sul-africana poderia estar numa situação ainda mais vantajosa. Atualmente, o africâner é uma das onze línguas oficiais da África do Sul, e é a mais usada para a comunicação interétnica na Namíbia. Entretanto, o termo boer já não é usado na África Austral nem para efeitos de autodesignação nem de classificação oficial, tendo sido substituído pelo termo africâner (em africâner, Afrikaner). Ocasionalmente, é usado apenas pela população negra, com conotações pejorativas. (pt)
- 布尔人（南非語：Boere [buːr]，英語：Boer /bʊər/），為居住于南非境內荷兰、法国與德国白人移民後裔，所形成的混合民族。語源為荷兰语的「Boer」（荷兰语发音： [buɾ]）一词，意為農民。布尔人属于高加索人种。 现已基本不再用「波耳人」一名，改称為阿非利卡人或阿非利堪人（Afrikaners）。 (zh)
- Бури (від нід. boer — «селянин») або африканери (від нід. Afrikaner — «африканець») — біле населення Південно-Африканської Республіки та Намібії, що є нащадками нідерландських, бельгійських, французьких і німецьких колоністів у цих країнах. Разом із нащадками переселенців з Великої Британії, бури складають біле населення Південно-Африканської Республіки (ПАР) та Намібії на відміну від чорношкірого корінного населення. Застарілі назви: «кейп-голандці» та «білі африканці». (uk)
|
| rdfs:comment
|
- البوير جماعة من المستوطنين المسيحيين الهولنديين الذين توغلوا في أفريقيا من الجنوب باتجاة الشمال. لقي البوير مقاومة عنيفة من القبائل الأفريقية {الزولو} كلما توغلوا شمالاً. اشتهر البوير ببسالتهم في القتال، حيث واجهوا مقاومة شرسة من قبائل الزولو، إلا أنهم استطاعوا التغلب عليهم رغم قلة عددهم. كذلك استطاع البوير هزيمة بما أنه كانوا يعرفون المنطقة جيدا فازوا بالحرب الأولية ضد الإنكليز. بعد ذلك أرسل الجيش الإنكليزي نصف مليون جندي إنكليزي للمساهمة في الحرب ضد البوير. ولقد امتازوا بقوتهم ولقوا مساهمة من الهنود على يد مهاتما غاندي بإسناد الجنود ومعالجتهم. (ar)
- Buroj estas la blankaj loĝantoj de Sud-Afriko, de nederlanda, germana, hugenota aŭ belga origino. Ili parolas la afrikansan, lingvon derivitan de la nederlanda el la 17-a kaj 18-a jarcentoj kun vortoj prunteprenitaj el la angla, malaja, germana, kaj malpli ankaŭ el Kosa, San kaj kelkaj bantuaj lingvoj. (eo)
- Is grúpa eitneach Afracach iad na Bóraigh. Is í Afracáinis a bpríomhtheanga. (ga)
- I boeri (dall'olandese boer, AFI: [buːr], traducibile letteralmente in "contadino" o "fattore") sono una popolazione sudafricana di origine per lo più olandese, ma anche francese, tedesca e britannica, di lingua Afrikaans e, tradizionalmente, di religione protestante; essi discendono dai coloni che si stabilirono nella zona del Capo di Buona Speranza nel XVII secolo, per poi diffondersi nel resto dell'attuale nazione nel corso del XIX secolo, fino a fondare, nella seconda metà dell'Ottocento, le repubbliche autonome dello Stato Libero dell'Orange e del Transvaal (le cosiddette Repubbliche boere). (it)
- 보어인(Boer) 또는 부르인(아프리칸스어: Boer 부르, 복수는 Boere)은 아프리카너(Afrikaner)라고도 하는데, 남아프리카 지역으로 이민하여 아프리카에 정착한 네덜란드계 사람들과 그의 후손들을 말한다. 이들은 현재의 남아프리카공화국의 구성원중 가장 초기의 유럽출신 이민자들이었다. 네덜란드어 방언에서 파생된 아프리칸스어(Afrikaans)를 쓰기도 한다. 보어는 네덜란드어에서 농부를 뜻하는 말이다. (ko)
- ボーア人（ボーアじん アフリカーンス語: Boere, 英:Boers）は、17世紀から19世紀の南部アフリカにあったケープ植民地の東境でオランダ語を話していた喜望峰開拓者 (Free Burghers) の子孫であり、ブール人やブーア人とも言う。この名称は、オランダ語およびアフリカーンス語で「農民」を意味する単語"boer"に由来する。 1652年から1795年まで、オランダ東インド会社がこのケープ地域を植民支配 (Dutch Cape Colony) していたが、イギリスが1806年にその地域をイギリス帝国に併合した。そのため、これに不満を持つオランダ系入植者達が自分達の拠点を探すようになり、19世紀にケープ植民地を離れてオレンジ自由国やトランスヴァール共和国（総称して）そして少規模だがナタール共和国を居場所とした人達に「ボーア人(Boeren)」という用語が適用された。彼らはイギリス植民政権の手の届かない土地に住むためケープから移住した。 アフリカーナーやアフリカーンス人という用語は、一般的に現代の南アフリカでボーア人を含む南アフリカ共和国のアフリカーンス語話者の白人達（同国最大の白人集団）およびグレート・トレックに出掛けなかったケープ入植オランダ人 (Cape Dutch) の子孫に対して使われる。 (ja)
- Burowie (także Boerowie; w języku niderlandzkim boer, wym. [bur], oznacza chłopa, rolnika, farmera) – potomkowie głównie holenderskich, flamandzkich i fryzyjskich kalwinistów, niemieckich luteran i francuskich hugenotów, którzy osiedlali się w Afryce Południowej w XVII i XVIII wieku. W mniejszej liczbie mają korzenie skandynawskie, polskie, portugalskie, włoskie, hiszpańskie, szkockie, angielskie, irlandzkie i walijskie. Obecnie potomków historycznych Burów i ich krewnych nazywa się powszechnie Afrykanerami. Nazwa ta pochodzi z języka afrikaans, który jest pierwszym językiem tej ludności. (pl)
- Boer (uttalas som "bor", av nederländskan boer, "bonde", egentligen "som har samma boning", ) var de nederländska bönder, hantverkare och arbetare, samt fransmän som utvandrade till Sydafrika under 1600-talet. Boernas ättlingar kallas numera afrikander, språket de talar kallas afrikaans. Deras antal är omkring 3 miljoner. (sv)
- 布尔人（南非語：Boere [buːr]，英語：Boer /bʊər/），為居住于南非境內荷兰、法国與德国白人移民後裔，所形成的混合民族。語源為荷兰语的「Boer」（荷兰语发音： [buɾ]）一词，意為農民。布尔人属于高加索人种。 现已基本不再用「波耳人」一名，改称為阿非利卡人或阿非利堪人（Afrikaners）。 (zh)
- Бури (від нід. boer — «селянин») або африканери (від нід. Afrikaner — «африканець») — біле населення Південно-Африканської Республіки та Намібії, що є нащадками нідерландських, бельгійських, французьких і німецьких колоністів у цих країнах. Разом із нащадками переселенців з Великої Британії, бури складають біле населення Південно-Африканської Республіки (ПАР) та Намібії на відміну від чорношкірого корінного населення. Застарілі назви: «кейп-голандці» та «білі африканці». (uk)
- Els afrikàners o bòers són un grup ètnic que viu principalment a Sud-àfrica i que parla afrikaans. Són descendents dels antics colons neerlandesos, hugonots, frisons i flamencs que s'establiren com a colons de la Companyia Neerlandesa de les Índies Orientals (Vereenigde Oostindische Compagnie o VOC) des del 1652. Són un grup ètnic d'origen neerlandès l'àrea del qual d'assentament s'estén fonamentalment por territoris de Sud-àfrica i de Namíbia. Històricament, la identitat d'aquest poble ha pivotat sobre tres elements fonamentals: la llengua afrikaans, derivada del neerlandès, la religió calvinista i l'agricultura. La comunitat afrikàner va tenir el seu origen en la colonització neerlandesa de l'àrea del Cap de Bona Esperança, que va començar a mitjan segle xvii i va comportar una lenta, pe (ca)
- Búrové (afrikánsky a nizozemsky boer, česky sedlák) byli protoafrikánsky mluvící osadníci obývající východní hranici Kapska v jižní Africe v průběhu 18. a velké části 19. století. Od roku 1652 do roku 1795 tuto oblast kontrolovala nizozemská východoindická společnost, ale Spojené království ji v roce 1806 začlenilo do Britského impéria.Šlo o potomky především nizozemských, vlámských a fríských kalvinistů, německých luteránů a francouzských hugenotů, kteří se usídlili v Jižní Africe v 17. a 18. století. V menším množství mají kořeny i skandinávské, polské, portugalské, italské, španělské, skotské, anglické, irské a velšské. (cs)
- Ως Μπόερς (Boers) υποδηλώνονταν αρχικά οι Ευρωπαίοι απόγονοι των πρώτων κτηνοτρόφων που μιλούσαν τη γλώσσα Αφρικάανς στα σύνορα του ανατολικού ακρωτηρίου στη Νότια Αφρική κατά το 18ο αιώνα, ενώ αργότερα χρησιμοποιήθηκε για εκείνους που εγκατέλειψαν την Αποικία του Ακρωτηρίου (Cape Colony) κατά τη διάρκεια του 19ου αιώνα και εγκαταστάθηκαν στο , το Τράνσβααλ (και τα δύο μαζί ήταν γνωστά ως «Δημοκρατίες των Μπόερς»), καθώς σε ένα μικρό μέρος της επαρχίας . Το όνομα προέρχεται από την ολλανδική λέξη για τον αγρότη «Boer» (η σωστή προφορά της λέξης στα Ολλανδικά είναι μπουρ, ενώ στον πληθυντικό αριθμό να γίνεται «boeren» - προφέρεται μπούρεν). Οι Μπόερς εμπλέχτηκαν σε δύο πολέμους εναντίον της Βρετανικής Αυτοκρατορίας, που έμειναν γνωστοί με το όνομα «Πόλεμοι των Μπόερς» και τον δια-συνοριακό (el)
- Boers (/bʊərz/ BOORZ; Afrikaans: Boere (Afrikaans pronunciation: [buːrə])) are the descendants of the Dutch-speaking Free Burghers of the eastern Cape frontier in Southern Africa during the 17th, 18th, and 19th centuries. From 1652 to 1795, the Dutch East India Company controlled this area, but the United Kingdom incorporated it into the British Empire in 1806. The name of the group is derived from "boer", which means "farmer" in Dutch and Afrikaans. (en)
- Als Buren von afrikaans: Boere für Bauer, in ihrer eigenen Sprache Afrikaners, deutsch abweichend Afrikaaner, Afrikaander oder Afrikander, veraltet Kapholländer oder Weißafrikaner, werden etwa seit Ende des 18. Jahrhunderts die Afrikaans sprechenden europäischstämmigen Einwohner Südafrikas und Namibias bezeichnet. Das Wort „Afrikaner“ für die europäischstämmige Bevölkerung in der ehemaligen Kapkolonie wird dem späteren Premierminister James Hertzog zugeschrieben, der 1891 einen Aufsatz zu Fragen der Nationenbildung in der Kapkolonie verfasste. (de)
- Los bóeres (del afrikáans boer, ‘campesino’, ‘granjero’) son campesinos de origen neerlandés, colonos en territorios que en la actualidad forman parte de Sudáfrica. Llegaron con los primeros viajes de la Compañía Neerlandesa de las Indias Orientales (VOC). Durante la colonización neerlandesa de Sudáfrica, otros elementos, aparte de los neerlandeses, se incluyeron con los bóeres: inmigrantes belgas, hugonotes franceses, alemanes, británicos, portugueses y españoles.[cita requerida] (es)
- Boer (nederlanderaz "baserritar" esan nahi du, euskarazko ahoskeraz "Buur") Hego Afrikako afrikaner etniako baserritarrak dira. 1652. urtetik aurrera Herbehereetako Ekialdeko Indietako Konpainiarekin batera etorritako herbeherear, hugonote, frisiar eta flandriarren ondorengoak dira. Afrikaansez hitz egiten dute eta erlijioz, kalbinistak dira. XVIII. mendean britainiarren presioarengadik ihes egiteko asmoz Lurmutur Hiriko Kolonia laga eta Afrikan barneratu ondoren Orange Estatu Askea eta Transvaal estatuak sortu zituzten. (eu)
- Bangsa Boer atau Afrikaners adalah bangsa keturunan Belanda yang berdiam di Afrika Selatan. Bangsa ini mempunyai kebudayaan sendiri bernama Afrikaners yang berbeda dengan kebudayaan nenek moyang mereka dan kebudayaan asli Afrika Selatan. Bangsa ini mempunyai rasa nasionalisme yang tinggi terhadap Afrika Selatan yang dibuktikan dalam Perang Boer (1899-1902) melawan Inggris yang berusaha menguasai Afrika Selatan, tetapi mereka kalah. Wilayah yang dikuasai Bangsa Boer adalah , Natal, Republik Transvaal dan Negara Bebas Oranje. (in)
- Les Boers (de l'afrikaans « boer », [buːɾ], signifiant « paysan », pluriel « Boere ») sont les pionniers blancs d'Afrique du Sud, originaires, pour la plupart, des régions néerlandophones d'Europe, des provinces indépendantes du Nord, alors appelées Provinces-Unies (actuels Pays-Bas), mais venant aussi d'Allemagne et de France. Au XIXe siècle eut également lieu, à moindre échelle, une émigration des Pays-Bas vers la colonie de Guyane néerlandaise (actuel Suriname). Les descendants de ces colons sont encore aujourd'hui appelés Boeroe's (se prononce [bu:ru:]). (fr)
- Os bôeres (português brasileiro) ou bóeres (português europeu), ou ainda bures, são os descendentes dos colonos calvinistas dos Países Baixos e também da Alemanha e da Dinamarca, bem como de huguenotes franceses, que se estabeleceram nos séculos XVII e XVIII na África do Sul cuja colonização disputaram com os britânicos. Desenvolveram uma língua própria, o africâner, derivado do neerlandês com influências limitadas de línguas indígenas nativas da África como o bantu, o xossa e o sesoto, do malaio e do alemão. Hoje vivem principalmente na África do Sul e na Namíbia, mas também no Botswana e em Essuatíni. Migrações menores de suecos, portugueses, gregos, norte-franceses, catalães, poloneses, escoceses, letões, estonianos e finlandeses também contribuíram para essa mistura étnica. (pt)
- Бу́ры (африк. boere — «крестьяне») — субэтническая группа в составе африканеров в ЮАР и Намибии. Бурами называют фермеров-африканеров, белых сельских жителей, а также бедных белых (аналогичное понятие реднеки в США), большей частью потомков голландских переселенцев. Сами себя африканеры бурами никогда не называли. (ru)
|
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
