dbo:abstract
|
- أبيدوس (بالهيروغليفية: «أب-ب-دجو») مدينة بغرب البلينا سوهاج وقد كانت أحد المدن القديمة بمصر العليا. يجمع معظم علماء الآثار على أنها عاصمة مصر الأولى في نهاية عصر ما قبل الأسر والأسر الأربع الأولى، ويرجع تاريخها الي 5 آلاف سنة. وتقع بين أسيوط والأقصر بالقرب من قنا. وكانت مدينة مقدسة أطلق عليها الأغريق تنيس. وحاليا يطلق عليها العرابة المدفونة بـ (البلينا) وتبعد عن النيل نحو 11 كيلومتر. ويوجد بها معبد سيتي الأول ومعبد رمسيس الثاني وهما يتميزان بالنقوش المصرية القديمة البارزة. وهذه المدينة كانت المركز الرئيسي لعبادة الإله أوزوريس. وكان يحج إليها قدماء المصريين ليبكوا الإله أوزوريس حارس الحياة الأبدية وإله الغرب. واكتشف فيها أقدم القوارب في التاريخ في المقابر القديمة إلى الغرب من معبد سيتي الأول والد رمسيس الثاني، مؤسس الأسرة مصرية تاسعة عشر والتي اشتهرت بتسمية الكثير من ملوكها حتى رمسيس 11 نسبة إلى اسم مؤسس الأسرة. تمتاز هذه القرية بكثره الآثار حيث كان الاسم السابق لها العرابه المدفونه بسبب أن كانت جميع الآثار بها تحت الرمال. ومنذ عصر ليس ببعيد أعيد اكتشاف جزء كبير منها، ولا يزال هناك الكثير تحت الأبحاث والدراسة. من المدهش عندما تكون داخل المعبد يأخذك إلي الماضي البعيد حيث الحياة القديمة وعظمة الأجداد لتقف تتأمل هذه العظمة وسرعان ما يأخذك الوقت سريعا". (ar)
- Abidos (egipci antic, Abdjw o Abdju o Abedju) fou una ciutat de l'Alt Egipte situada uns 90 km al nord-oest de Luxor que va tenir l'hegemonia vers el 3200 aC en substitució de Hieracòmpolis. Existia ja vers el 4000 aC. El culte principal de la ciutat era al déu Khentiamentiu, representat per una espècie de gos, possible antecessor d'Osiris, al quali es dedicava el culte durant l'Imperi mitjà. Té una necròpolis molt important, on a la part coneguda com a cementiri U estan enterrats els caps o personatges locals del període Naqada I i part del Naqada II; els reis predinàstics fins a la dinastia 0 i dos reis de la dinastia I són al cementiri B, que fou la continuació del cementiri U. La darrera tomba és la d'Aha. Els següents faraons de la I i els de la II dinastia foren enterrats al cementiri conegut com a Umm al-Qa'ab. Com a monuments destacats cal esmentar l'antic temple de Kentamentiu (vers el 3150 aC) convertit en un temple d'Osiris; el temple de Seti I fou també dedicat a Osiris, que fou lloc de pelegrinatge i va esdevenir l'Osireion. També Ramsès II hi va fer un temple després de Seti. La ciutat va existir fins al 641, amb la conquesta àrab. (ca)
- Al-Araba al-Madfuna és un llogaret d'Egipte al sud de Sohag. A la seva rodalia es troben les necròpolis d'Abidos (cementiris U i B fins a Umm al-Qa'ab) i el temple de Seti I a Abidos. La ciutat més important de la rodalia és Al-Balyana, no gaire llunyana. (ca)
- Abydos (řec. Αβυδος, správněji Abýdos[zdroj?!], egyptsky Ab(i)džu, dříve přepisováno také jako Ebózev) je archeologická lokalita v Egyptě na západním břehu Nilu v dnešní arabské vesnici el-Arába el-Medfúna a jejím okolí asi 100 km severozápadně od Luxoru. Jedná se o tzv. národní hřbitov starých Egypťanů, jedno z nejvýznamnějších náboženských center starověkého Egypta, spojené od doby 12. dynastie s kultem boha Usira. V jeho blízkosti se nacházelo dodnes nelokalizované město Cenej (Cinew), první hlavní město starověkého Egypta. (cs)
- Η Άβυδος της Αιγύπτου, όπου κατά την αρχαία αιγυπτιακή λεγόταν Αμπ-Του, και στη σύγχρονη Άραμπα αλ-Μαντφούνα, είναι μία από τις σημαντικότερες ιερές πόλεις της αρχαίας Αιγύπτου. Βρίσκεται περίπου 550 χλμ. νότια του Καΐρου και 160 χλμ. βόρεια του Λούξορ επί της δυτικής όχθης του Νείλου. Η Άβυδος ήταν η νεκρόπολη μιας μεγάλης γύρω από αυτή έκτασης στην οποία μετά από ανασκαφές φέρεται να έχουν ενταφιασθεί εκεί οι Φαραώ της Β΄ Δυναστείας της αρχαίας Αιγύπτου. Κύρια θεότητα που λατρεύονταν στην Αμπ-Του ήταν ο σκυλόμορφος θεός Χεντί-αμεντιού που λέγεται και θεός τσακάλι, που μετά την Ε΄ Δυναστεία η λατρεία του βαθμιαία αντικαταστάθηκε από τον Όσιρι. Σύμφωνα με την αρχαία παράδοση στη πόλη αυτή τάφηκε το κεφάλι του Οσίριδος όταν αυτός διαμελίστηκε και έτσι κατέστη αυτή κυρίαρχος τόπος λατρείας. Στη πόλη αυτή οι αρχαίοι Αιγύπτιοι τελούσαν κάθε χρόνο ευλαβικά ιδιαίτερες εορτές με εικονικό ενταφιασμό του θεού και στη συνέχεια γιόρταζαν πανηγυρικά την Ανάστασή του μέχρι ακόμα και στους ελληνορωμαϊκούς χρόνους. Μάλιστα οι περισσότερο λάτρεις του θεού ενταφιάζονταν σε περίτεχνους τάφους που κατασκεύαζαν στη πόλη αυτή προκειμένου έτσι να βρίσκονται αιώνια μετά θάνατον κοντά στον τάφο του θεού Όσιρι. Για τους φτωχότερους που δεν είχαν τις οικονομικές δυνάμεις να ανεγείρουν τάφους στήνονταν στήλες επί των οποίων αναγράφονταν οι διάφορες δεήσεις τους. Το έθιμο αυτό φέρεται να τηρούσαν και οι Φαραώ εξ ου και οι τάφοι τους εκεί. Όταν αργότερα πρωτεύουσα έγινε η Μέμφις όπου οι Φαραώ έπαψαν να ενταφιάζονται στην Άβυδο συνέχιζαν το έθιμο ανεγείροντας κενοτάφια. Στο χώρο της νεκρόπολης αυτής υπήρχαν πολλοί ναοί σημαντικότερος των οποίων ήταν ο ναός του Σέτι Α΄, όπου σε μακρόστενη στοά του, κατά τις ανασκαφές, βρέθηκε ανάγλυφο που απεικονίζει τον Σέτι Α΄ μαζί με τον γιο του, μετέπειτα Φαραώ Ραμσή Β΄ να προσφέρουν θυσίες με ένα κατάλογο 76 προγόνων τους. Ο κατάλογος αυτός είναι ο περίφημος χάρη του οποίου έγιναν γνωστά τα ονόματα των διατελεσάντων Φαραώ από τον Μήνη μέχρι τον Σέτι Α΄. Λίγο πίσω από τον ναό αυτόν βρίσκονταν το Οσίρειον που σήμερα μόνο ερείπια της βάσεως διασώζονται. (el)
- Abydos /əˈbaɪdɒs/ (Arabic: أبيدوس, romanized: Abīdūs or Arabic: افود, romanized: Afūd; Sahidic Coptic: Ⲉⲃⲱⲧ Ebōt) is one of the oldest cities of ancient Egypt, and also of the eighth nome in Upper Egypt. It is located about 11 kilometres (6.8 miles) west of the Nile at latitude 26° 10' N, near the modern Egyptian towns of El Araba El Madfuna and El Balyana. In the ancient Egyptian language, the city was called Abdju (ꜣbḏw or AbDw). The English name Abydos comes from the Greek Ἄβυδος, a name borrowed by Greek geographers from the unrelated city of Abydos on the Hellespont. Considered one of the most important archaeological sites in Egypt, the sacred city of Abydos was the site of many ancient temples, including Umm el-Qa'ab, a royal necropolis where early pharaohs were entombed. These tombs began to be seen as extremely significant burials and in later times it became desirable to be buried in the area, leading to the growth of the town's importance as a cult site. Today, Abydos is notable for the memorial temple of Seti I, which contains an inscription from the Nineteenth Dynasty known to the modern world as the Abydos King List. This is a chronological list showing cartouches of most dynastic pharaohs of Egypt from Menes until Seti I's father, Ramesses I. It is also notable for the Abydos graffiti, ancient Phoenician and Aramaic graffiti found on the walls of the Temple of Seti I. The Great Temple and most of the ancient town are buried under the modern buildings to the north of the Seti temple. Many of the original structures and the artifacts within them are considered irretrievable and lost; many may have been destroyed by the new construction. (en)
- Abidozo estas la greka nomo de 8a nomoso de la Alta Egiptio, ankaŭ nomata nomoso Tinisa de la grekoj. Abidozo estis unu el la plej influaj de Alta Egiptio, kun politika graveco ekde la Deknaŭa egipta dinastio. La regiono, kun spuroj pri loĝado el la epoko de , estis la entombigloko plej grava de la kaj el la unuaj dinastioj de Antikva Egipto. Je 5 kilometroj, nordokcidente, troviĝas , kiu probable estis, la antikva . El tiu ĉi regiono estis la reĝoj kiujn Manetono nomumis tinisanoj, kiuj regis dum la du unuaj egiptaj dinastioj. Abidozo estis la urbo de la regantoj de la pradinastia epoko, kies loĝloko, templo kaj tomboj trviĝis tie. La templo kaj la urdo estis ade rekonstruitaj, de tempo al tempo, ĝia las , kvankam la nekropolo estis daŭre uzata. La reĝoj de la unua dinastio, kaj kelkaj el la dua, estis enterigitaj en Abidozo, kaj la templo estis renovigitakaj empleksigita por ili. Estis konstruitaj grandaj funebrejoj el adobo (poste nomitaj fortikaĵoj), en la dezerto, proksime de la urbo, fare de tri reĝoj de la dua dinastio, el kiuj la plej kompleta estas tiu de Ĥaseĥemuj. Ekde la unuaj epokoj, Abidozo estis grava kultocentro, unue de la loka dio , kaj pli malfrue de Oziriso, ekde la fino de la malnova imperio de Egiptio. La pradinastia tombejo estis identigita kiel la enterigejo de Oziriso, kaj la tombo de la faraono Ĝer estis konsiderata kiel la mitologia tomo de Oziriso. (eo)
- Abydos (von altägyptisch Abedju; arabisch أبيدوس, Abīdūs) ist eine archäologische Stätte in der Nähe von Sohag am westlichen Nilufer, 160 Kilometer nördlich von Luxor und etwa 15 Kilometer südwestlich der heutigen Stadt . In antiker Zeit wurde der Ort dem 8. oberägyptischen Ta-wer-Gau zugerechnet und war eine der bedeutendsten Nekropolen des Landes. Im Mittleren Reich entwickelte sich Abydos zum Hauptkultort des Gottes Osiris und diente als Austragungsort für die jährlichen . Der Name Abydos kommt vom Altgriechischen Ἄβυδος, den griechische Geographen von Abydos in Kleinasien wohl aufgrund des dem altägyptischen Namen ähnlichen Klangs übernommen haben. Beide Orte haben ansonsten nichts miteinander zu tun. Das altägyptische Abedju heißt vermutlich so viel wie „der Hügel des Reliquars“. (de)
- Abidos es el nombre griego de la capital del nomo VIII del Alto Egipto, también denominado nomo Tinita por los griegos. Abidos fue una de las ciudades más influyentes del Alto Egipto, con importancia política desde la dinastía XIX.
* Nombre egipcio: Abedyu (ȝbḏw Abedyu).
* Nombre griego: Abydos (Αβυδος).
* Nombre árabe: Madfunek (أبيدوس). La región, con huellas de asentamientos que se remontan hasta el periodo Naqada I, fue el lugar de enterramiento más importante del periodo protodinástico y de las primeras dinastías del antiguo Egipto. A unos cinco kilómetros, al noroeste, se encuentra Al-Birba, que posiblemente fue la antigua Tinis. De esta zona procedieron los reyes que Manetón denominó tinitas, los que gobernaron durante las dos primeras dinastías egipcias. (es)
- Abidos (arabieraz: بيدوس; antzinako egiptoeraz: Abdju; antzinako grezieraz: Ἄβυδος), Egipto Garaiko hiri zaharrenetakoa eta VIII. nomoko hiriburua. Seti I.aren eta Ramses II.aren zenotafioak daude han. Egipto Garaiko hiri garrantzitsuenetakoa izan zen, monarkia tiniten garaiko erregeen nekropolia. Niloren mendebaldean dago, 11 km-ra, 26° 10' N latitudean, hau da, gaur egungo el-'Araba el Madfuna eta herrietatik hurbil. Osiris jainkoaren erlikiategia han zegoela uste zen, eta hiri santu bilakatu zen. Faraoiek behin eta berriz eraberritu edo handitu zuten Osirisen tenplua. Antzinako Egiptoko arkeologia-aztarnategi nagusietakoa da. Abidosen aurkitu dira Aro Aurredinastikoko agintarien aztarnak, tenpluak eta hilobiak. Lehen dinastiako errege-erreginak eta bigarreneko batzuk Abidosen ehortzi zituzten. Gaur egun, Seti I.aren oroigarrizko tenpluagatik, Ramses II.aren tenpluagatik eta Osirisen tenplu handiarengatik da ezaguna Abidos. XIX. dinastiaren inskripzio bat dago han, Abidosko Errege Zerrenda deritzona: Egiptoko faraoi dinastiko gehienen zerrenda kronologiko bat da, Menesetik hasi eta Ramses I.rainoko faraoiei buruzko kartutxo egiptoarrez osatutako zerrenda. Abidosen aurkitu zituzten, halaber, 1997an, Günther Dreyer alemaniar arkeologoak eta haren lankideek inoiz aurkitu diren idazkera-dokumentu zaharrenak: buztinezko 300 pitxer eta oholtxotan grabatutako hieroglifiko-karaktereak dira, eta erregeari salgaietan (lihoa, olioa...) ordaindutako zergak irudikatzen dituzte, besteak beste. Aro Aurredinastikoko Horus Eskorpioi II.aren hilobian aurkitu zituzten, Abidosko Umm el-Qaab nekropolian, eta K.a. 3.300-3.200 urtekotzat jo zituzten, karbono-14aren bidez. (eu)
- Abydos (en égyptien ancien : Abdjou) est une ville de l'Égypte antique située dans le nome Thinite (VIIIe nome de Haute-Égypte), dans le sud du pays, à 91 km au nord-ouest de Louxor. Placé sur la rive occidentale du Nil et en bordure du désert Libyque, ce site archéologique recouvre une superficie de plus de 8 km2. Les vestiges abydéniens sont datés de toutes les phases de l'histoire de l'Égypte antique. Du point de vue religieux, Abydos est le principal lieu de culte d'Osiris, le plus populaire des dieux funéraires. Selon le mythe, le dieu a été dépecé par son frère Seth et les prêtres du lieu se sont vus confier la garde de la tête d'Osiris conservée dans un reliquaire. Plusieurs lieux de culte sont dédiés au dieu et les vastes cimetières qui se sont développés autour de la ville démontrent le fait, qu'en plus de la population locale, des Égyptiens non-locaux ont décidé d'édifier là leurs tombes ou leurs monuments funéraires. Abydos serait également le lieu de culte de Khentamentiou (plus tard supplanté par le culte d'Osiris), d'Oupouaout et d'Anubis. Durant la période prédynastique et la période thinite, Abydos semble principalement fonctionner comme un centre funéraire satellite à la ville de This. L'importance d'Abydos dépasse toutefois le stade de simple centre funéraire régional. Pour preuve, les souverains des Ire et IIe dynasties ont fait le choix de s'y faire inhumer. Par la suite, durant l'Ancien et le Moyen Empire, Abydos se présente comme un centre religieux de grande importance. Les monuments abydéens les plus fameux et les mieux préservés sont datés du Nouvel Empire. Il s'agit du temple funéraire de Séthi Ier et de celui de son fils, Ramsès II. Parmi les plus anciens monuments figurent l'enceinte funéraire du pharaon Khâsekhemoui (Chounet el-Zébib) et l'enceinte dite du Kom es-Sultan où est localisée la ville ancienne et le principal temple dédié à Osiris. Toutefois, la majeure partie du site demeure cachée par le sable ; un fait qui transparaît dans le nom moderne du lieu : Araba el-Madfuna « Araba l'enterrée ». Le site a été proposé en 2003 pour une inscription au patrimoine mondial de l’Unesco et figure sur la « liste indicative » de l’Unesco dans la catégorie patrimoine culturel. (fr)
- Abydos (Mesir Abdju, 3bdw, Arab: أبيدوس, Yunani Αβυδος), salah satu kota paling tua di Mesir Hulu, dan sekitar 11 km sebelah barat Sungai Nil pada garis lintang 26° 10' N. Kota ini dianggap sebagai salah satu situs arkeologi Mesir Kuno paling penting. Sekarang, Abydos dikenal sebagai situs kuil memorial Seti I, yang memuat sebuah inskripsi dari Dinasti ke-19 yang sekarang terkenal di dunia modern sebagai Daftar Raja Abydos. Daftar berisi nama-nama raja Mesir kuno secara kronologis, dalam bentuk cartouche, dari Menes sampai Ramses I, ayah Seti I. Kuil Besar dan sebagian besar bekas kota kuno (sekarang ) terkubur di bawah bangunan-bangunan modern di sebelah utara kuil Seti. Banyak struktur asli dan artefak di dalamnya dianggap tidak bisa diambil lagi dan hilang; kebanyakan mungkin rusak akibat pembangunan baru. Nama kota ini (dalam bahasa Inggris) berasal dari bahasa Yunani Ἄβυδος, yaitu nama yang dipinjam oleh para ahli geografi Yunani dari kota lain yang tidak berhubungan, Abydos pada Hellespont. (in)
- 아비도스 (Abydos)는 이집트 룩소르에서 160킬로미터 떨어져 있는 곳에 위치한 유적지로, 제1왕조 때 파라오들의 무덤이 세워지기도 하였다. (ko)
- アビドス(またはアビュドス)(アラビア語: أبيدوس)は、古代エジプトのエジプト神話に登場するオシリス神復活の地である。エジプト古王国時代にはすでに聖地であった。現在、アビドスには、エジプト新王国最盛期のファラオ、セティ1世、ラムセス2世の遺跡が残る。 (ja)
- Abido (o Abydos, secondo la versione greco-latina in uso presso altre lingue) è una delle più antiche città dell'Alto Egitto ed era il capoluogo dell'VIII distretto. Si trova a circa 11 km a Ovest del Nilo a una latitudine di 26° 10' N. Il nome originale è Ȝbḏw (pronunciato convenzionalmente Abdju) che significa collina del tempio, in quanto si riteneva che in quell'antica città, nel tempio simbolo della collina primigenia emergente dal Nun, vi fosse conservata la testa di Osiride come recita una versione del mito del dio. Abydos, assieme a Eliopoli è stata una delle due città sante dell'antico Egitto. ȝb ḏw (Abdju), il segno è il determinativo che indica città. Per assonanza i greci chiamarono la città Abido come la sua omonima posta sull'Ellesponto. Il moderno nome arabo è Arabet el Madfuneh. (it)
- Abydos is een stad in Egypte die op de Westelijke Nijloever ligt. De stad stond in het oude Egypte bekend als Abdjoe of Abedjoe, maar is vooral bekend onder haar Griekse naam. De Oude Grieken gaven de oude Egyptische stad dezelfde naam als Abydos in Klein-Azië. In het Koptisch staat de stad bekend als of Abot. Haar huidige naam is El-'Araba el Madfoena. (nl)
- Abydos (eg. Abdżu, arab. Arabat El-Madfurnah – Pogrzebany Arabat) – starożytne miasto w Górnym Egipcie, obecnie maleńka wioska na zachodnim brzegu Nilu. W starożytności w pobliżu znajdowało się miasto Tinis, z którego, zgodnie z przekazem, miał pochodzić Narmer. Abdżu – nazwa Abydos zapisana hieroglifami. W okresie Nagada II Abydos stało się jednym z centrów osadniczych Górnego Egiptu, by pod koniec tego okresu wyodrębnić się jako ośrodek władzy. W pobliskim Umm el-Qaab powstała nekropola władców I i II dynastii; z tzw. „0” dynastii (3120–3080 p.n.e.) pochodzą groby królów Iry-Hor i Ka. Możliwe jednak, że znajdowały się tam jedynie cenotafy królów, a właściwym miejscem ich pochówku było Sakkara. Grób faraona Dżera, odnowiony w czasach XVIII dynastii, zaczęto otaczać czcią jako miejsce pochówku Ozyrysa. Cmentarz predynastyczny i wczesnodynastyczny (składający się z trzech wyodrębnionych chronologicznie części), został założony na pustynnym płaskowyżu u wylotu skalnej doliny, którą Egipcjanie uważali za bramę w Zaświaty. Na cmentarzu „U” z okresu predynastycznego odkryto grób tzw. Skorpiona I z bogatym wyposażeniem i tabliczkami z pierwszymi hieroglifami. Z okresu wczesnodynastycznego zachowały się stele, np. znajdująca się w Luwrze stela faraona Dżeta, oraz ślady świątyń. Lokalnym bóstwem Abydos był bóg zmarłych („Pierwszy z Zachodnich”). W czasach VI dynastii Abydos stało się miejscem kultu Ozyrysa. Bóstwo Chentiamentu zachowywało swoje znaczenie i przywileje jeszcze przez kilka wieków. Dopiero za panowania XI dynastii przeszło pod władanie Ozyrysa (Chentiamentu został utożsamiony z Ozyrysem – „Ten, który przewodzi Zachodnim”). Zgodnie z wierzeniami starożytnych Egipcjan w Abydos Izyda pochowała szczątki swojego męża zabitego przez Seta, według innych podań – jego głowę. Abydos stało się celem pielgrzymek; od czasów XII dynastii (1985-1795 p.n.e.) odbywały się tam słynne misteria ku czci Ozyrysa. Największy rozkwit miasta nastąpił w okresie panowania XIX dynastii. Wśród ruin odkopanych w 1859 r. przez francuskiego archeologa Auguste Mariette i zachowanych do naszych czasów, pozostała świątynia przebudowana w latach 1300–1233 p.n.e. za czasów Setiego I i Ramzesa II. Sanktuarium złożone z 7 kaplic poświęcone było siedmiu bogom: po lewej stronie Ozyrysowi, Izydzie i Horusowi jako trójcy ozyriackiej. W środkowej części znajdowała się kaplica poświęcona Amonowi. Kolejne dwie umieszczone po prawej stronie były poświęcone Ptahowi, Re-Horachte, ostatnia – Setowi. Ściany świątyni pokrywają reliefy przedstawiające króla z synem Ramzesem składających ofiary przodkom. Dwie tablice – jedna z czasów Setiego, druga z czasów Ramzesa II (ta w British Museum w Londynie) są bezcennym źródłem informacji o władcach Egiptu. (pl)
- Al ‘Arābā al Madfūnah är en fornlämning i Egypten. Den ligger i guvernementet Al-Wadi al-Jadid, i den centrala delen av landet, 400 km söder om huvudstaden Kairo. Al ‘Arābā al Madfūnah ligger 90 meter över havet. Terrängen runt Al ‘Arābā al Madfūnah är platt åt nordväst, men åt sydost är den kuperad. Den högsta punkten i närheten är 298 meter över havet, 1,5 km sydväst om Al ‘Arābā al Madfūnah. Runt Al ‘Arābā al Madfūnah är det glesbefolkat, med 14 invånare per kvadratkilometer. Närmaste större samhälle är Al Balyanā, 11,9 km nordost om Al ‘Arābā al Madfūnah. Trakten runt Al ‘Arābā al Madfūnah är ofruktbar med lite eller ingen växtlighet. I trakten råder ett hett ökenklimat. Årsmedeltemperaturen i trakten är 27 °C. Den varmaste månaden är juni, då medeltemperaturen är 36 °C, och den kallaste är januari, med 16 °C. Genomsnittlig årsnederbörd är 18 millimeter. Den regnigaste månaden är mars, med i genomsnitt 5 mm nederbörd, och den torraste är april, med 1 mm nederbörd. (sv)
- Abidos, Abido ou Abdju (em grego: Αβυδος; em egípcio antigo: Abedju, ȝbḏw; em árabe: أبيدوس) foi o lugar de enterro mais importante de Antigo Egito no início do período dinástico, deixando impressões de assentamento que remontam até o período pré-dinástico de Nacada I. Com importância política desde a construção dos templos do faraó Seti I e posteriormente de seu filho Ramessés II, Abidos foi uma das províncias mais importantes durante a XIX dinastia e uma das cidades mais importantes do Alto Egito, junto com Tebas, Dendera, Assuã, Luxor, Carnaque e Abul-Simbel. Abidos foi o centro religioso de maior veneração popular em Egito. O culto a Osíris, no que se produzia ritualmente a morte e a ressurreição do deus, atraía peregrinos de todos os cantos do país. Muita gente desejava participar nas cerimônias nas quais se fazia referência a passar por processos de dor e morte para depois ressurgir ou reviver num mundo e uma consciência completamente novos. Na zona entre o templo de Osíris e os cemitérios, que se estendia 1,5 km aproximadamente ao sudoeste de , até o templo de Seti I, os cemitérios são muitos mais extensos do que outros jazigos funerários locais. No Império Médio os faraós começaram a construir cenotáfios em Abidos, culminando na XIX dinastia com os templos de Seti I e Ramessés II. As atracções mais importante em Abidos são os templos de Seti I, Ramessés II, o de Osíris, e o Osireion, que se encontra por trás do templo de Seti I. (pt)
- Abydos är en ort i mellersta Egypten belägen cirka 100 km norr om Luxor. I forntiden var Abydos en betydande stad och centrum för Osiriskulten; i egyptiernas begravningsritual ingick en symbolisk båtfärd till Abydos. Staden ska ha varit ett maktcentrum redan under sen förhistorisk tid, och gravmonument tillhörande de allra första dynastiernas kungar uppfördes här och i Thinis. I Abydos finns även välbevarade tempel från det Nya riket (ca 1550–1080 f.Kr.) som på sina väggar bland annat återger kungalistor. Dessa har använts för att rekonstruera kronologin för det forntida Egyptens historia. (sv)
- А́бидос (Абджу егип. ȝbḏw, др.-греч. Ἄβυδος, араб. أبيدوس Abīdūs) — древний город в Египте. Входил в VIII верхнеегипетский ном. С середины IV тысячелетия до н. э. — важный религиозный центр. Первоначально центр почитания Хентиаменти и Упуаута. В эпоху Древнего царства и I переходного периода Хентиаменти поглощается образом Осириса, и Абидос становится одним из главных осирических центров. Располагается на левом берегу реки Нил, близ современного населённого пункта Эль-Араба-эль-Мадфуна — в 98 км на север от Дендеры. В 1818 году Бонкесом был найден «Абидосский список» с иероглифами и списком 76 фараонов-предшественников Рамсеса II, в 1835 приобретённый Британским музеем. В храме Сети I была обнаружена ещё одна подобная таблица, дополняющая предыдущую находку. Этот обнаруженный «список фараонов» послужил египтологам важнейшим ключом для дешифровки иероглифов и составления хронологии династий Древнего Египта. (ru)
- 阿拜多斯(Abydos,阿拉伯文:أبيدوس,希臘文:Άβυδος),位於26°10' N,在今埃及索哈傑省境內。該地名為希臘語,起源於古埃及地名「阿卜杜」。1857年法國考古學者在此發現古埃及神廟遺址,並展開全面性挖掘,之後,陸續有西方考古團體在此大規模發掘。 此遺址在西元前4千年時期已經存在,屬於新石器時代或青銅時代的阿姆哈拉古文化,而此遺址存在時間甚至持續到前1085年左右,而主要考古發現為和奧西里斯兩埃及神祇所屬神廟。 埃及神話中,此城亦是奧西里斯此位埃及神祇肉體的埋葬處。 圣城阿拜多斯被认为是埃及最重要的考古遗迹之一,它包括很多古代神庙的遗迹,例如乌姆·卡伯是古埃及早期法老的皇家墓地。这些地方被看做是极其重要的墓地,人们都想死后埋葬在这个地方,最后使这个小城成为朝拜中心。 今天,在阿拜多斯最出名的是塞提一世纪念庙,包括第十九王朝的题字,现在被称为阿拜多斯王表。这个埃及法老列表按时间顺序排列了从美尼斯到拉美西斯一世之间绝大多数王朝的法老的王名,其中拉美西斯一世是塞提一世的父亲。大神庙和多数古代城市被埋在塞提神庙以北的现代建筑之下。很多原始的古代遗迹被认为已经不可复原或者丢失,很多已经被现代建筑所破坏。 (zh)
- Абідо́с (стародавня місцева назва Абеджу, сучасна арабська Арабет-ель-Мадфунах; араб. أبيدوس, грец. Αβυδος) — одне з найдавніших міст Верхнього Єгипту. Історія міста простежується аж до першого додинастичного періоду, тобто приблизно до середини 4-го тисячоліття до н.е. Розташоване на лівому (західному) березі Нілу. Перша столиця Стародавнього Єгипту при фараонах 2 династії із Тініса (за часів 3 династії столиця була перенесена до Мемфіса). Розташовується поблизу сучасного населеного пункту Ель-Араба-ель-Мадфуна - за 98 км на північ від Дендери. Великий релігійний центр Стародавнього Єгипту, місце вшанування богів загробного світу - , Упуаут, Озіріса. З епохи Середнього Царства особливе значення в Абідосі набув культ Озіріса. Абідос був центром культу цього бога, а згідно з уявленнями стародавніх єгиптян, в Абідосі була захоронена голова Осіріса. Щорічно в місті проходило свято на честь цього бога, виконувались містерії — його життя смерть, оплакування, відродження, що супроводжувались ритуальними обрядами. Існував обряд відвідування могили Осіріса — до захоронення човен із домовиною вмерлого привозили в Абідос. Від назви міста отримала назва тріада єгипетських богів (Абідоська тріада — Осіріс, Ісіда, Гор). Нині на території міста знаходяться залишки 2 укріплених палаців 2 династії (початок III тис. до н. е.), некрополі та поминальні царські храми, у тому числі храми та Сеті I (XIV—XIII століття до н. е.; 2 двори за пілоном, 2 гіпостилі, 7 молелень, зали, рельєфи на колонах та стінах). На храмі Сеті I міститься список фараонів — попередників 19 династії, так званий Абідоський царський список (в ньому вказано 76 царів починаючи з перших династій, окрім 9, 10, 13 та 17). На захід від храму — кенотаф Сеті I (підземна споруда, у яку вів цегляний арочний перехід). (uk)
|
rdfs:comment
|
- Al-Araba al-Madfuna és un llogaret d'Egipte al sud de Sohag. A la seva rodalia es troben les necròpolis d'Abidos (cementiris U i B fins a Umm al-Qa'ab) i el temple de Seti I a Abidos. La ciutat més important de la rodalia és Al-Balyana, no gaire llunyana. (ca)
- Abydos (řec. Αβυδος, správněji Abýdos[zdroj?!], egyptsky Ab(i)džu, dříve přepisováno také jako Ebózev) je archeologická lokalita v Egyptě na západním břehu Nilu v dnešní arabské vesnici el-Arába el-Medfúna a jejím okolí asi 100 km severozápadně od Luxoru. Jedná se o tzv. národní hřbitov starých Egypťanů, jedno z nejvýznamnějších náboženských center starověkého Egypta, spojené od doby 12. dynastie s kultem boha Usira. V jeho blízkosti se nacházelo dodnes nelokalizované město Cenej (Cinew), první hlavní město starověkého Egypta. (cs)
- 아비도스 (Abydos)는 이집트 룩소르에서 160킬로미터 떨어져 있는 곳에 위치한 유적지로, 제1왕조 때 파라오들의 무덤이 세워지기도 하였다. (ko)
- アビドス(またはアビュドス)(アラビア語: أبيدوس)は、古代エジプトのエジプト神話に登場するオシリス神復活の地である。エジプト古王国時代にはすでに聖地であった。現在、アビドスには、エジプト新王国最盛期のファラオ、セティ1世、ラムセス2世の遺跡が残る。 (ja)
- Abydos is een stad in Egypte die op de Westelijke Nijloever ligt. De stad stond in het oude Egypte bekend als Abdjoe of Abedjoe, maar is vooral bekend onder haar Griekse naam. De Oude Grieken gaven de oude Egyptische stad dezelfde naam als Abydos in Klein-Azië. In het Koptisch staat de stad bekend als of Abot. Haar huidige naam is El-'Araba el Madfoena. (nl)
- Abydos är en ort i mellersta Egypten belägen cirka 100 km norr om Luxor. I forntiden var Abydos en betydande stad och centrum för Osiriskulten; i egyptiernas begravningsritual ingick en symbolisk båtfärd till Abydos. Staden ska ha varit ett maktcentrum redan under sen förhistorisk tid, och gravmonument tillhörande de allra första dynastiernas kungar uppfördes här och i Thinis. I Abydos finns även välbevarade tempel från det Nya riket (ca 1550–1080 f.Kr.) som på sina väggar bland annat återger kungalistor. Dessa har använts för att rekonstruera kronologin för det forntida Egyptens historia. (sv)
- 阿拜多斯(Abydos,阿拉伯文:أبيدوس,希臘文:Άβυδος),位於26°10' N,在今埃及索哈傑省境內。該地名為希臘語,起源於古埃及地名「阿卜杜」。1857年法國考古學者在此發現古埃及神廟遺址,並展開全面性挖掘,之後,陸續有西方考古團體在此大規模發掘。 此遺址在西元前4千年時期已經存在,屬於新石器時代或青銅時代的阿姆哈拉古文化,而此遺址存在時間甚至持續到前1085年左右,而主要考古發現為和奧西里斯兩埃及神祇所屬神廟。 埃及神話中,此城亦是奧西里斯此位埃及神祇肉體的埋葬處。 圣城阿拜多斯被认为是埃及最重要的考古遗迹之一,它包括很多古代神庙的遗迹,例如乌姆·卡伯是古埃及早期法老的皇家墓地。这些地方被看做是极其重要的墓地,人们都想死后埋葬在这个地方,最后使这个小城成为朝拜中心。 今天,在阿拜多斯最出名的是塞提一世纪念庙,包括第十九王朝的题字,现在被称为阿拜多斯王表。这个埃及法老列表按时间顺序排列了从美尼斯到拉美西斯一世之间绝大多数王朝的法老的王名,其中拉美西斯一世是塞提一世的父亲。大神庙和多数古代城市被埋在塞提神庙以北的现代建筑之下。很多原始的古代遗迹被认为已经不可复原或者丢失,很多已经被现代建筑所破坏。 (zh)
- أبيدوس (بالهيروغليفية: «أب-ب-دجو») مدينة بغرب البلينا سوهاج وقد كانت أحد المدن القديمة بمصر العليا. يجمع معظم علماء الآثار على أنها عاصمة مصر الأولى في نهاية عصر ما قبل الأسر والأسر الأربع الأولى، ويرجع تاريخها الي 5 آلاف سنة. وتقع بين أسيوط والأقصر بالقرب من قنا. وكانت مدينة مقدسة أطلق عليها الأغريق تنيس. وحاليا يطلق عليها العرابة المدفونة بـ (البلينا) وتبعد عن النيل نحو 11 كيلومتر. ويوجد بها معبد سيتي الأول ومعبد رمسيس الثاني وهما يتميزان بالنقوش المصرية القديمة البارزة. وهذه المدينة كانت المركز الرئيسي لعبادة الإله أوزوريس. وكان يحج إليها قدماء المصريين ليبكوا الإله أوزوريس حارس الحياة الأبدية وإله الغرب. واكتشف فيها أقدم القوارب في التاريخ في المقابر القديمة إلى الغرب من معبد سيتي الأول والد رمسيس الثاني، مؤسس الأسرة مصرية تاسعة عشر والتي اشتهرت بتسمية الكثير من ملوكها حتى رمسيس 11 نسب (ar)
- Abidos (egipci antic, Abdjw o Abdju o Abedju) fou una ciutat de l'Alt Egipte situada uns 90 km al nord-oest de Luxor que va tenir l'hegemonia vers el 3200 aC en substitució de Hieracòmpolis. Existia ja vers el 4000 aC. El culte principal de la ciutat era al déu Khentiamentiu, representat per una espècie de gos, possible antecessor d'Osiris, al quali es dedicava el culte durant l'Imperi mitjà. La ciutat va existir fins al 641, amb la conquesta àrab. (ca)
- Η Άβυδος της Αιγύπτου, όπου κατά την αρχαία αιγυπτιακή λεγόταν Αμπ-Του, και στη σύγχρονη Άραμπα αλ-Μαντφούνα, είναι μία από τις σημαντικότερες ιερές πόλεις της αρχαίας Αιγύπτου. Βρίσκεται περίπου 550 χλμ. νότια του Καΐρου και 160 χλμ. βόρεια του Λούξορ επί της δυτικής όχθης του Νείλου. Η Άβυδος ήταν η νεκρόπολη μιας μεγάλης γύρω από αυτή έκτασης στην οποία μετά από ανασκαφές φέρεται να έχουν ενταφιασθεί εκεί οι Φαραώ της Β΄ Δυναστείας της αρχαίας Αιγύπτου. (el)
- Abydos /əˈbaɪdɒs/ (Arabic: أبيدوس, romanized: Abīdūs or Arabic: افود, romanized: Afūd; Sahidic Coptic: Ⲉⲃⲱⲧ Ebōt) is one of the oldest cities of ancient Egypt, and also of the eighth nome in Upper Egypt. It is located about 11 kilometres (6.8 miles) west of the Nile at latitude 26° 10' N, near the modern Egyptian towns of El Araba El Madfuna and El Balyana. In the ancient Egyptian language, the city was called Abdju (ꜣbḏw or AbDw). The English name Abydos comes from the Greek Ἄβυδος, a name borrowed by Greek geographers from the unrelated city of Abydos on the Hellespont. (en)
- Abidozo estas la greka nomo de 8a nomoso de la Alta Egiptio, ankaŭ nomata nomoso Tinisa de la grekoj. Abidozo estis unu el la plej influaj de Alta Egiptio, kun politika graveco ekde la Deknaŭa egipta dinastio. La regiono, kun spuroj pri loĝado el la epoko de , estis la entombigloko plej grava de la kaj el la unuaj dinastioj de Antikva Egipto. Je 5 kilometroj, nordokcidente, troviĝas , kiu probable estis, la antikva . El tiu ĉi regiono estis la reĝoj kiujn Manetono nomumis tinisanoj, kiuj regis dum la du unuaj egiptaj dinastioj. (eo)
- Abydos (von altägyptisch Abedju; arabisch أبيدوس, Abīdūs) ist eine archäologische Stätte in der Nähe von Sohag am westlichen Nilufer, 160 Kilometer nördlich von Luxor und etwa 15 Kilometer südwestlich der heutigen Stadt . In antiker Zeit wurde der Ort dem 8. oberägyptischen Ta-wer-Gau zugerechnet und war eine der bedeutendsten Nekropolen des Landes. Im Mittleren Reich entwickelte sich Abydos zum Hauptkultort des Gottes Osiris und diente als Austragungsort für die jährlichen . (de)
- Abidos es el nombre griego de la capital del nomo VIII del Alto Egipto, también denominado nomo Tinita por los griegos. Abidos fue una de las ciudades más influyentes del Alto Egipto, con importancia política desde la dinastía XIX.
* Nombre egipcio: Abedyu (ȝbḏw Abedyu).
* Nombre griego: Abydos (Αβυδος).
* Nombre árabe: Madfunek (أبيدوس). La región, con huellas de asentamientos que se remontan hasta el periodo Naqada I, fue el lugar de enterramiento más importante del periodo protodinástico y de las primeras dinastías del antiguo Egipto. (es)
- Abidos (arabieraz: بيدوس; antzinako egiptoeraz: Abdju; antzinako grezieraz: Ἄβυδος), Egipto Garaiko hiri zaharrenetakoa eta VIII. nomoko hiriburua. Seti I.aren eta Ramses II.aren zenotafioak daude han. Egipto Garaiko hiri garrantzitsuenetakoa izan zen, monarkia tiniten garaiko erregeen nekropolia. Niloren mendebaldean dago, 11 km-ra, 26° 10' N latitudean, hau da, gaur egungo el-'Araba el Madfuna eta herrietatik hurbil. Osiris jainkoaren erlikiategia han zegoela uste zen, eta hiri santu bilakatu zen. Faraoiek behin eta berriz eraberritu edo handitu zuten Osirisen tenplua. (eu)
- Abydos (en égyptien ancien : Abdjou) est une ville de l'Égypte antique située dans le nome Thinite (VIIIe nome de Haute-Égypte), dans le sud du pays, à 91 km au nord-ouest de Louxor. Placé sur la rive occidentale du Nil et en bordure du désert Libyque, ce site archéologique recouvre une superficie de plus de 8 km2. Les vestiges abydéniens sont datés de toutes les phases de l'histoire de l'Égypte antique. Du point de vue religieux, Abydos est le principal lieu de culte d'Osiris, le plus populaire des dieux funéraires. Selon le mythe, le dieu a été dépecé par son frère Seth et les prêtres du lieu se sont vus confier la garde de la tête d'Osiris conservée dans un reliquaire. Plusieurs lieux de culte sont dédiés au dieu et les vastes cimetières qui se sont développés autour de la ville démontr (fr)
- Abydos (Mesir Abdju, 3bdw, Arab: أبيدوس, Yunani Αβυδος), salah satu kota paling tua di Mesir Hulu, dan sekitar 11 km sebelah barat Sungai Nil pada garis lintang 26° 10' N. Kota ini dianggap sebagai salah satu situs arkeologi Mesir Kuno paling penting. Nama kota ini (dalam bahasa Inggris) berasal dari bahasa Yunani Ἄβυδος, yaitu nama yang dipinjam oleh para ahli geografi Yunani dari kota lain yang tidak berhubungan, Abydos pada Hellespont. (in)
- Abido (o Abydos, secondo la versione greco-latina in uso presso altre lingue) è una delle più antiche città dell'Alto Egitto ed era il capoluogo dell'VIII distretto. Si trova a circa 11 km a Ovest del Nilo a una latitudine di 26° 10' N. Il nome originale è Ȝbḏw (pronunciato convenzionalmente Abdju) che significa collina del tempio, in quanto si riteneva che in quell'antica città, nel tempio simbolo della collina primigenia emergente dal Nun, vi fosse conservata la testa di Osiride come recita una versione del mito del dio. ȝb ḏw (Abdju), il segno è il determinativo che indica città. (it)
- Abydos (eg. Abdżu, arab. Arabat El-Madfurnah – Pogrzebany Arabat) – starożytne miasto w Górnym Egipcie, obecnie maleńka wioska na zachodnim brzegu Nilu. W starożytności w pobliżu znajdowało się miasto Tinis, z którego, zgodnie z przekazem, miał pochodzić Narmer. Abdżu – nazwa Abydos zapisana hieroglifami. Ściany świątyni pokrywają reliefy przedstawiające króla z synem Ramzesem składających ofiary przodkom. Dwie tablice – jedna z czasów Setiego, druga z czasów Ramzesa II (ta w British Museum w Londynie) są bezcennym źródłem informacji o władcach Egiptu. (pl)
- Abidos, Abido ou Abdju (em grego: Αβυδος; em egípcio antigo: Abedju, ȝbḏw; em árabe: أبيدوس) foi o lugar de enterro mais importante de Antigo Egito no início do período dinástico, deixando impressões de assentamento que remontam até o período pré-dinástico de Nacada I. Com importância política desde a construção dos templos do faraó Seti I e posteriormente de seu filho Ramessés II, Abidos foi uma das províncias mais importantes durante a XIX dinastia e uma das cidades mais importantes do Alto Egito, junto com Tebas, Dendera, Assuã, Luxor, Carnaque e Abul-Simbel. (pt)
- Al ‘Arābā al Madfūnah är en fornlämning i Egypten. Den ligger i guvernementet Al-Wadi al-Jadid, i den centrala delen av landet, 400 km söder om huvudstaden Kairo. Al ‘Arābā al Madfūnah ligger 90 meter över havet. I trakten råder ett hett ökenklimat. Årsmedeltemperaturen i trakten är 27 °C. Den varmaste månaden är juni, då medeltemperaturen är 36 °C, och den kallaste är januari, med 16 °C. Genomsnittlig årsnederbörd är 18 millimeter. Den regnigaste månaden är mars, med i genomsnitt 5 mm nederbörd, och den torraste är april, med 1 mm nederbörd. (sv)
- А́бидос (Абджу егип. ȝbḏw, др.-греч. Ἄβυδος, араб. أبيدوس Abīdūs) — древний город в Египте. Входил в VIII верхнеегипетский ном. С середины IV тысячелетия до н. э. — важный религиозный центр. Первоначально центр почитания Хентиаменти и Упуаута. В эпоху Древнего царства и I переходного периода Хентиаменти поглощается образом Осириса, и Абидос становится одним из главных осирических центров. Располагается на левом берегу реки Нил, близ современного населённого пункта Эль-Араба-эль-Мадфуна — в 98 км на север от Дендеры. (ru)
- Абідо́с (стародавня місцева назва Абеджу, сучасна арабська Арабет-ель-Мадфунах; араб. أبيدوس, грец. Αβυδος) — одне з найдавніших міст Верхнього Єгипту. Історія міста простежується аж до першого додинастичного періоду, тобто приблизно до середини 4-го тисячоліття до н.е. Розташоване на лівому (західному) березі Нілу. Перша столиця Стародавнього Єгипту при фараонах 2 династії із Тініса (за часів 3 династії столиця була перенесена до Мемфіса). Розташовується поблизу сучасного населеного пункту Ель-Араба-ель-Мадфуна - за 98 км на північ від Дендери. (uk)
|